Судоми з утратою свідомості — перше, що спадає на думку при слові “епілепсія”. Але насправді напади при цьому захворюванні виглядають зовсім по-різному: іноді людина просто на кілька секунд “відключається” від реальності, навіть не падаючи. Розберемось, що таке епілепсія насправді, які бувають напади та чому вони виникають.
Що таке епілепсія
Епілепсія — це хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються. В основі нападу лежить надмірна й неконтрольована електрична активність нейронів у певній ділянці мозку або одразу в усьому мозку.
Епілепсія — одне з найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань: за оцінками ВООЗ, понад 50 мільйонів людей у всьому світі живуть із цим діагнозом.
Для встановлення діагнозу потрібно щонайменше два напади, які виникли спонтанно з різницею більш ніж 24 години між ними. Одиничний напад сам по собі ще не є підставою для встановлення діагнозу.
Чому напади виглядають так по-різному
Прояви нападу залежать від того, в якій ділянці мозку починається надмірна електрична активність. Якщо задіяна ділянка відповідає за рухи — будуть судоми. Якщо ділянка памʼяті чи свідомості — людина може просто “вимкнутись” на кілька секунд, зберігаючи при цьому рівновагу й не падаючи.
Можливі причини епілепсії
Причини розвитку епілепсії поділяють на кілька груп залежно від того, чи вдається виявити конкретний фактор.
Основні причини та фактори, що повʼязані з розвитком епілепсії:
- генетична схильність — деякі форми епілепсії передаються у спадок;
- травми головного мозку внаслідок ударів, аварій чи пологових ускладнень;
- інсульт та порушення мозкового кровообігу, особливо у людей похилого віку;
- пухлини мозку чи інші обʼємні утворення;
- інфекційні захворювання мозку — менінгіт, енцефаліт;
- вроджені аномалії будови мозку;
- тривале зловживання алкоголем та різка відмова від нього.
У 60% випадків встановити точну причину виникнення епілепсії не вдається — такі форми називають первинними або ідіопатичними.
Чому вік має значення для причин
У дітей найчастіше виявляють генетичні форми епілепсії або ті, що повʼязані з особливостями розвитку мозку. У дорослих та літніх людей на перший план виходять набуті причини — наслідки інсульту, черепно-мозкових травм чи пухлин.
Основні види нападів
Епілептичні напади поділяються на генералізовані та фокальні залежно від того, яка саме частина мозку залучена до нападу. При генералізованих надмірна активність охоплює весь мозок одразу, при фокальних — починається в одній конкретній ділянці.
Типові форми епілептичних нападів виглядають так:
- Тоніко-клонічний напад — втрата свідомості, падіння, судоми по всьому тілу; саме так більшість людей уявляють епілепсію.
- Абсанс — короткочасне “вимкнення” свідомості на кілька секунд без падіння; людина просто завмирає і не реагує на звернення.
- Фокальний напад — судоми або незвичні відчуття в одній частині тіла без утрати свідомості.
- Тонічний напад — різке підвищення тонусу мʼязів, яке призводить до падіння.
- Атонічний напад — раптова втрата мʼязового тонусу й падіння без попередження.
Кожна форма потребує окремого підходу до діагностики та подальшого спостереження, тому точне визначення типу нападу — обовʼязковий крок після першого звернення до невролога.
Абсанси — особливо часта форма нападів у дітей шкільного віку, яку нерідко сприймають за неуважність чи задумливість, а не за симптом неврологічного захворювання.
Що відбувається після нападу
Після деяких типів нападів, зокрема тоніко-клонічних, людина може кілька хвилин чи навіть годин почуватись дезорієнтованою, втомленою чи плутатись у словах. Цей стан називають постіктальним і він є нормальною реакцією мозку на надмірну електричну активність.
Порівняння основних типів нападів
Щоб краще розуміти відмінність між найпоширенішими формами, варто розглянути їх поруч.
| Тип нападу | Свідомість | Рухові прояви | Тривалість |
|---|---|---|---|
| Тоніко-клонічний | втрачена | судоми по всьому тілу | 1-3 хвилини |
| Абсанс | короткочасно відключена | практично відсутні | 5-30 секунд |
| Фокальний | збережена або частково порушена | в одній частині тіла | варіює |
Точне визначення типу нападу має принципове значення, оскільки від цього залежить і тактика обстеження, і подальше спостереження у невролога.
Коли та до кого звертатись
Якщо напад стався вперше, важливо не відкладати консультацію до невролога навіть за умови, що після нападу людина почувається цілком нормально. Лікар призначить ЕЕГ та МРТ головного мозку, щоб виявити можливі структурні зміни і визначити тип нападу. Чим раніше розпочато обстеження, тим точніше можна встановити форму захворювання та підібрати правильний підхід до спостереження.
Батькам варто знати, що навіть один епізод, схожий на абсанс — коли дитина раптово завмерла посеред розмови чи гри — достатньо привід для консультації, а не для спостереження в режимі “зачекаємо ще”.
Епілепсія — захворювання, яке давно перестало бути вироком. Сучасна діагностика дозволяє точно визначити форму та причину нападів, а своєчасне звернення до невролога після першого нападу — найважливіший крок, який відкриває можливість ефективно контролювати стан і зберігати якість повсякденного життя.
