Вестибулярна мігрень — неврологічне захворювання із запамороченням, яке може виникати без головного болю. Напад вестибулярних симптомів може тривати від 5 хвилин до 72 годин і супроводжуватися порушенням рівноваги.
Вестибулярна мігрень: симптоми й перебіг нападів
Під час нападу зверніть увагу на відчуття під час повороту голови, ходьби та поїздки в транспорті. Для розмови з лікарем корисний опис того, що саме ви називаєте запамороченням: відчуття руху, нестійкість чи обидва прояви.
Прояви, які варто занотувати після епізоду:
| Прояв | Що описати лікарю |
|---|---|
| Запаморочення й рівновага | Запаморочення під час руху головою та порушення рівноваги. |
| Чутливість до руху | Реакція на рухи голови й шиї, рух у полі зору або захитування в транспорті. |
| Нудота | Нудота чи блювання під час епізоду. |
| Світло та звук | Світлобоязнь і звукобоязнь як мігренозні ознаки. |
Чи буває напад без головного болю
Біль під час нападів відчувають лише близько половини пацієнтів із вестибулярною мігренню. Якщо запаморочення вийшло на перший план, запишіть і ті епізоди, коли голова не боліла.
Під час гострого нападу головний біль часто відсутній. Розповідаючи про нього, згадайте також чутливість до світла й звуку та попередні напади мігрені.
Як діагностують вестибулярну мігрень
Діагностика ґрунтується передусім на клінічній оцінці та анамнезі. Підготуйте опис початку, тривалості й тяжкості епізодів, а також того, що ви відчували одночасно із запамороченням.
Лікар враховує інші можливі причини вестибулярних симптомів. Якщо раніше ви вже проходили обстеження через запаморочення, візьміть результати на прийом.
Які ознаки враховують під час встановлення діагнозу
Для оцінки важливий анамнез мігрені з аурою або без неї.
Лікар зіставляє повторюваність вестибулярних епізодів із мігренозними ознаками за критеріями Міжнародної класифікації головного болю (ICHD-3) та Товариства Барані:
- щонайменше 5 епізодів помірних або тяжких вестибулярних симптомів тривалістю 5 хвилин — 72 години;
- щонайменше одна мігренозна ознака принаймні в половині епізодів;
- серед можливих ознак — головний біль зі щонайменше двома характерними рисами або світло- та звукобоязнь.
Які обстеження можуть призначити
За потреби в діагностиці застосовують МРТ, нейроотологічні обстеження та калоричну пробу. Розкажіть лікарю, які дослідження вже проводили, щоб результати можна було оцінити разом з описом нападів.
Чим вестибулярна мігрень відрізняється від хвороби Меньєра та позиційного запаморочення
Хвороба Меньєра теж дає напади запаморочення, але при ній уражене внутрішнє вухо: з’являються шум, відчуття закладеності й поступове зниження слуху, найчастіше з одного боку. Вона вражає приблизно від 50 до 200 на 100 000 дорослих і найчастіше трапляється у віці від 40 до 60 років. Запаморочення, пов’язане з мігренню, поширеніше — близько 1 % дорослих — і супроводжується світло- та звукобоязню або головним болем, а слух зазвичай не погіршується.
Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення виникає при зміні положення голови: коли людина лягає, перевертається в ліжку чи закидає голову. Такий епізод зазвичай триває менше хвилини й минає, щойно голова нерухома, тоді як напад вестибулярної мігрені триває від хвилин до кількох діб. Тому лікарю важливо знати, скільки тривав напад, що його спровокувало і чи змінювався слух.
Що робити під час нападу та як його лікують
Коли починається запаморочення, спершу подбайте про безпечне місце, де можна сісти. Після епізоду запишіть його перебіг: ці деталі допоможуть обговорити лікування без потреби відтворювати все з пам’яті.
Послідовність дій під час епізоду:
- Припиніть рух і сядьте в безпечному місці.
- Повідомте людині поруч, що вам потрібна допомога з пересуванням.
- Коли зможете, занотуйте початок епізоду та відчуття, які його супроводжували.
За тяжких гострих нападів серед лікувальних підходів названо протиблювотні засоби. Для зняття нападу згадують препарати різних груп: протиблювотні, засоби від запаморочення, зокрема бензодіазепіни, антигістамінні (прометазин, меклізин) та бензодіазепіни (лоразепам). Лоразепам і антигістамінні засоби часто викликають сонливість, тому після їх прийому не сідайте за кермо й не працюйте з механізмами. Препарат, дозу й тривалість прийому визначає лікар: ці засоби полегшують епізод, але не запобігають наступним нападам.
Як запобігають повторним нападам
Лікування добирають з огляду на тяжкість, частоту й тривалість нападів та індивідуальну сприйнятливість до нього. На прийомі опишіть, які звичні справи доводиться переривати через епізоди.
Звички й спостереження за можливими тригерами
До змін способу життя належать уникнення харчових тригерів, гігієна сну, режим праці та відпочинку й фізична активність. Записуйте зміни у звичному розпорядку поряд із датами епізодів.
Для розмови про ауру підготуйте окремий опис відчуттів; розібратися з терміном допоможе пояснення мігрені з аурою перед прийомом.
Профілактичне лікування та реабілітація
Серед підходів до запобігання нападам є профілактична фармакотерапія мігрені. Нортриптилін і топірамат належать до препаратів, які пов’язують зі зменшенням вираженості симптомів.
Вестибулярну реабілітаційну терапію можуть додати до комплексного лікування. Під час обговорення плану запитайте, як поєднати її зі звичною активністю та іншими призначеннями.
Коли звертатися по медичну допомогу
Якщо запаморочення з’явилося вперше або заважає безпечно пересуватися, організуйте медичний огляд. Головна небезпека нападу — падіння й травма, тому під час епізоду не керуйте авто й не підіймайтеся сходами без опори. Попросіть когось супроводити вас, якщо складно самостійно дістатися місця допомоги.
Терміново викликайте екстрену допомогу, якщо запаморочення раптово поєднується з асиметрією обличчя, слабкістю чи онімінням руки або ноги з одного боку, порушенням мови, двоїнням в очах чи найсильнішим у житті головним болем: це можливі ознаки інсульту. Послідовність дій до прибуття медиків описана в алгоритмі першої допомоги при інсульті, який можна передати людині поруч.
Як підготуватися до консультації щодо запаморочення
Зберіть нотатки про епізоди в одному місці: дату, тривалість, відчуття під час руху та супутні прояви. Додайте результати попередніх обстежень і перелік ліків, які приймаєте.
Часті запитання
Чи обов’язкова аура для діагностики вестибулярної мігрені?
Ні. Діагноз можливий і тоді, коли раніше були лише напади мігрені без аури; важливіше, щоб мігренозні ознаки супроводжували щонайменше половину вестибулярних епізодів.
Чи потрібна МРТ за кожного нападу запаморочення?
Ні. МРТ належить до обстежень, які можуть застосовувати в діагностиці; потребу в ньому визначають під час клінічної оцінки.
До кого звернутися із записами про напади?
Запишіться на консультацію до невролога. Візьміть нотатки про епізоди та результати обстежень, якщо вони є.
Що робити, якщо запаморочення почалося в транспорті?
Попросіть водія чи пасажира допомогти, вийдіть на найближчій зупинці й сядьте, доки запаморочення не послабне. Якщо ви за кермом, увімкніть аварійну сигналізацію й зупиніться на узбіччі.
