Спинний мозок людини має 31 сегмент, які об’єднують у п’ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий і куприковий. Кожен сегмент пов’язаний з окремою парою спинномозкових нервів, через які центральна нервова система взаємодіє з певними ділянками тіла. Для розуміння цієї організації важливо розрізняти сегменти спинного мозку та хребці, адже їхні номери й анатомічне розташування не завжди збігаються. Особливо помітна ця різниця в нижніх відділах хребтового каналу. Розглянемо позначення C1, T1, L1, S1 і Co1, будову сегмента та принципи їх розташування.
Скільки сегментів у спинному мозку людини
У нормі спинний мозок має 31 сегмент (segmenta medullae spinalis). Сегментом називають ділянку спинного мозку, якій відповідає одна пара спинномозкових нервів — правий і лівий.
Загальна кількість сегментів залишається сталою, хоча довжина спинного мозку, його положення та співвідношення з хребцями мають індивідуальні особливості. Основні відомості про анатомію та функції органа також представлені в матеріалі про будову спинного мозку, де розглянуто його загальну організацію.
Таблиця сегментів спинного мозку за відділами
| Відділ | Латинська назва | Кількість | Позначення |
|---|---|---|---|
| Шийний | Pars cervicalis | 8 | C1–C8 |
| Грудний | Pars thoracica | 12 | T1–T12 |
| Поперековий | Pars lumbalis | 5 | L1–L5 |
| Крижовий | Pars sacralis | 5 | S1–S5 |
| Куприковий | Pars coccygea | 1 | Co1 |
| Разом | — | 31 | 31 пара нервів |
Іноді грудні сегменти позначають літерами Th замість T, а куприковий — Coc замість Co. Обидва варіанти трапляються в анатомічній літературі.
Схема сегментів спинного мозку
Наведена нижче текстова схема відображає послідовність сегментів від головного кінця спинного мозку до його нижньої частини. Вона показує кількість сегментів, але не передає їхню реальну довжину або положення відносно хребців.
Схематичне розташування:

Схема умовна: поперекові, крижові та куприковий сегменти розташовані значно вище однойменних хребців. Нижче мозкового конуса проходять довгі нервові корінці, що формують кінський хвіст (cauda equina).
Що містить один сегмент спинного мозку
Кожен сегмент має сіру та білу речовину, а також пов’язаний із передніми й задніми корінцями спинномозкових нервів.
Сіра речовина (substantia grisea) містить тіла нейронів та їхні відростки, а біла речовина (substantia alba) складається переважно з нервових волокон, які утворюють провідні шляхи.
| Структура | Латинська назва | Що містить | Основна функція |
|---|---|---|---|
| Передній ріг | Cornu anterius | Тіла соматичних рухових нейронів | Передача рухових команд до скелетних м’язів |
| Задній ріг | Cornu posterius | Нейрони обробки чутливих сигналів | Первинна обробка сенсорної інформації |
| Бічний ріг | Cornu laterale | Вегетативні нейрони в певних сегментах | Автономна регуляція |
| Передній корінець | Radix anterior | Рухові та частина вегетативних волокон | Проведення імпульсів від спинного мозку |
| Задній корінець | Radix posterior | Центральні відростки чутливих нейронів | Проведення сигналів до спинного мозку |
| Спинномозковий вузол | Ganglion spinale | Тіла первинних чутливих нейронів | Передача чутливої інформації |
| Біла речовина | Substantia alba | Висхідні та низхідні нервові волокна | Зв’язок між сегментами й головним мозком |
Бічні роги найвиразніше представлені в сегментах T1–L2, де розташовані прегангліонарні симпатичні нейрони. Парасимпатичні прегангліонарні нейрони містяться також у крижових сегментах S2–S4.
Як сегмент пов’язаний зі спинномозковим нервом
Спинномозковий нерв утворюється після з’єднання переднього та заднього корінців. Передній корінець переважно проводить рухові сигнали, а задній — чутливі. Тому сформований нерв є змішаним.
Ця організація забезпечує участь спинного мозку в рефлекторних реакціях. Наприклад, під час колінного рефлексу сенсорний сигнал надходить через задній корінець, а рухова відповідь передається через передній.

Чому сегменти спинного мозку не збігаються з хребцями
Одна з найпоширеніших помилок під час вивчення анатомії — ототожнення номера сегмента з номером хребця. Насправді хребтовий стовп у процесі росту подовжується більше, ніж спинний мозок.
У дорослої людини спинний мозок зазвичай закінчується на рівні L1–L2 хребців, хоча можливі індивідуальні варіації. Через це нижні сегменти розташовані вище відповідних їм хребців, а нервові корінці проходять униз до міжхребцевих отворів.
Для розуміння різниці важливо враховувати такі закономірності:
- шийні сегменти розташовані порівняно близько до однойменних хребців;
- грудні сегменти поступово зміщуються вище відповідних хребців;
- поперекові сегменти переважно проєктуються на нижньогрудний відділ хребта;
- крижові та куприковий сегменти містяться поблизу нижнього грудного й верхнього поперекового рівнів хребтового каналу.
Ці співвідношення є орієнтовними, тому для точного визначення рівня ураження використовують анатомічні орієнтири та результати обстежень.
Чому є вісім шийних сегментів, але сім шийних хребців
У людини сім шийних хребців — C1–C7, проте вісім пар шийних спинномозкових нервів — C1–C8.
Перший шийний нерв виходить над хребцем C1. Нерви C2–C7 також виходять над відповідними хребцями, а C8 — між C7 і T1. Починаючи з T1, спинномозкові нерви виходять нижче однойменних хребців.
Саме ця особливість пояснює появу позначення C8, хоча восьмого шийного хребця не існує.
Як правильно читати позначення C1, T1, L1, S1
У міжнародній анатомічній номенклатурі літери вказують на відділ спинного мозку, а цифри — на порядковий номер сегмента.
Щоб правильно прочитати позначення, достатньо виконати три дії:
- Визначити літеру: C — шийний, T — грудний, L — поперековий, S — крижовий, Co — куприковий відділ.
- Прочитати цифру після літери, яка вказує на порядковий номер сегмента.
- Перевірити контекст, щоб не переплутати сегмент спинного мозку з хребцем або рівнем міжхребцевого диска.
Наприклад, T6 означає шостий грудний сегмент, а S2 — другий крижовий. У медичних документах аналогічні буквено-цифрові позначення використовують також для хребців і нервових корінців, тому значення визначають за контекстом.
Які функції виконують різні відділи
Кожен сегмент бере участь у проведенні нервових імпульсів і роботі певних рефлекторних механізмів. Однак окремі м’язи та ділянки шкіри зазвичай пов’язані не з одним, а з кількома сусідніми сегментами.
Шийні сегменти беруть участь в іннервації шиї, діафрагми та верхніх кінцівок. Грудні пов’язані з міжребровими м’язами й тулубом. Поперекові та крижові сегменти забезпечують значну частину іннервації нижніх кінцівок і тазових органів.
Для навчання використовують поняття дерматома — ділянки шкіри, чутлива іннервація якої переважно пов’язана з одним спинномозковим корінцем. Міотомом називають групу м’язових волокон, пов’язаних із певним сегментарним рівнем.
Сегмент спинного мозку — це функціонально-анатомічна одиниця, а не окремий хребець. Саме розрізнення цих понять допомагає правильно читати схеми іннервації та розуміти локалізацію неврологічних порушень.
Що відбувається при ураженні сегментів спинного мозку
Ураження спинного мозку може порушувати рухову функцію, чутливість і автономну регуляцію. Прояви залежать від рівня, поширеності та характеру пошкодження.
Наприклад, ушкодження шийного відділу може впливати на функції рук і ніг, тоді як ураження нижчих рівнів частіше супроводжується порушеннями функцій нижніх кінцівок або тазових органів.
Однак за одними лише симптомами неможливо достовірно визначити конкретний пошкоджений сегмент. Подібні прояви можуть виникати при захворюваннях периферичних нервів, нервових корінців та інших структур нервової системи.
При раптовій слабкості кінцівок, втраті чутливості, новому порушенні контролю сечовипускання чи дефекації, особливо після травми, потрібна невідкладна медична допомога.
Що варто запам’ятати про сегментарну будову
Спинний мозок складається з 31 сегмента: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових та одного куприкового. Кожному сегменту відповідає пара спинномозкових нервів.
Головна анатомічна особливість полягає в тому, що сегменти не завжди розташовані на рівні однойменних хребців. Для правильного розуміння будови нервової системи потрібно розрізняти сегментарний рівень, хребець і місце виходу нервового корінця.
Матеріал має інформаційно-освітній характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз встановлює медичний фахівець на підставі огляду та необхідних обстежень.